27.01.1984 – 28.11.2015
Гулевський Ігор Володимирович – військовослужбовець 57-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Народився 27 січня 1984 року в селі Штукар Веселинівського району Миколаївської області. З 1991 року навчався у загальноосвітній школі села Штукар. У 1999 році разом з родиною переїхав до села Лісконоги Новгород-Сіверського району Чернігівської області. У 2000 році закінчив загальноосвітню школу села Лісконоги.

У 2002-2003 роках проходив строкову військову службу на посаді механіка-водія у танковому підрозділі військової частини Збройних Сил України.

Після армії працював на тваринницькій фермі Товариства з обмеженою відповідальністю «Переможець» у селі Лісконоги, потім – на роботах у Києві. Згодом повернувся до села Лісконоги. Працював у сільському господарстві.

У лютому 2015 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Пройшов військову підготовку на Яворіському військовому полігоні у Яворівському районі Львівської області. Служив у 57-й окремій мотопіхотній бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина польова пошта В4533, місто Кіровоград (нині – Кропивницький)).

З березня 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Під час виконання службових обов’язків в зоні проведення антитерористичної операції внаслідок розриву гранати військовослужбовець Гулевський був важко поранений та отримав контузію. Проходив лікування у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» (місто Київ), де помер 28 листопада 2015 року від харчового ботулізму, викликаного токсином типу Е.

1 грудня 2015 року похований на кладовищі села Лісконоги Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Залишились мати та брат.

12 жовтня 2016 року в селі Лісконоги на будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Деснянська, 53), де навчався Ігор Гулевський, йому відкрито меморіальну дошку.