Cолдат
24.11.1992 – 12.07.2014
Бєлорус Владислав Вікторович - номер обслуги 1-ї гаубично-самохідної артилерійської батареї гаубично-самохідного артилерійського дивізіону 72-ї окремої гвардійської механізованої Червоноградсько-Київської ордена Червоного Прапора бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.
Народився 24 листопада 1992 року в місті Лубни Полтавської області. У 2009 році закінчив спеціалізовану школу №6 міста Лубни.
З жовтня 2011 року по жовтень 2012 року проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.
З листопада 2013 року проходив військову службу за контрактом в 72-ій окремій гвардійській механізованій Червоноградсько-Київській ордена Червоного Прапора бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А2167, місто Біла Церква Київської області).
З весни-літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
12 липня 2014 року російсько-терористичні угруповання двічі обстріляли з мінометів блокпост українських військових в районі села Червона Зоря Шахтарського району Донецької області. Під час обстрілу одна із мін влучила у самохідну артилерійську установку 2С-30 «Акація», в середині якої перебував старший солдат Калашник. Після чого солдат Бєлорус кинувся на допомогу побратиму, але унаслідок детонування боєкомплекту обидва військовослужбовця загинули.
16 липня 2014 року похований на Алеї Героїв міського кладовища міста Лубни.
24 листопада 2014 року в місті Лубни на фасаді будівлі спеціалізованої школи №6 (вулиця Монастирська, 36), де навчався Владислав Бєлорус, йому відкрито меморіальну дошку.
19 лютого 2016 року розпорядженням міського голови міста Лубни було перейменовано вулицю Плеханова на вулицю Владислава Бєлоруса.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.11.2014; посмертно).
Залишились батьки та сестра.
