80-річний Станіслав Ричак загинув 18 листопада в селищі Козацьке на Херсонщині – його життя забрав ворожий обстріл.
Селище Козацьке перебувало в окупації майже з початку вторгнення. Відтоді й після звільнення 11 листопада військовими ЗСУ ситуація тут була на межі гуманітарної катастрофи: люди опинились без світла, газу, води.
18 листопада Станіслав пішов набирати воду до річки. Повернувшись додому, розповів дружині, що повз нього пролетіла куля. Попри це, вирішив таки ще піти до єдиного в селі магазину, адже вдома закінчувалися харчі. Дорогою потрапив під мінометний обстріл.
Станіслав усе життя провів у Козацькому. Його знали на кожній вулиці рідного селища. До пенсії він працював кранівником, будівельником. Побудував чи не половину Нової Каховки. Після катастрофи на Чорнобильській АЕС зводив містечко для переселенців.
«Це людина з великої літери. Він був чудовим чоловіком, татусем та дідусем. Він прожив разом з дружиною 55 років, у грудні якраз мав бути ювілей. Для усієї нашої родини – це велика втрата та рана на все життя», – каже онука загиблого Марія.
Станіслава Ричака поховали у рідному Козацькому. Без труни – взяти було ніде. Пенсіонера просто загорнули у килим.
У Станіслава залишились дружина, два сини, дві онуки та правнук.
