Аксенин Василь Степанович – громадський активіст, учасник Євромайдану.
Народився 4 лютого 1962 року в селі Литячі Заліщицького району Тернопільської області. Закінчив 8 класів Литячівської загальноосвітньої школи. Після школи з мамою переїхав до міста Чернівці.
Працював інженером на заводі «Вимірювач» в місті Чернівці, пізніше займався приватною підприємницькою діяльністю.
Взимку 2013-2014 років періодично приїздив на Майдан Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності.
19 лютого 2014 року востаннє вирушив з Чернівців до Києва. Він був рішуче налаштований, що мусить бути там, де зараз найважче, де може знадобитись його допомога.
20 лютого 2014 року під час протистоянь на вулиці Інститутській Василь Аксенин отримав важке вогнепальне поранення. Його не врятувало навіть те, що він був у бронежилеті. Куля снайпера, потрапивши в лівий бік та пройшовши через живіт, пошкодила тазостегнову кістку та вирвала величезну рану розміром з людський кулак. Побратими підхопили пораненого, під кулями поклали на щит і винесли з під обстрілу.
Василь Аксенин був шпиталізований до однієї з київських лікарень, наприкінці лютого 2014 року його прийняли на лікування в клініку міста Жешова (Польща), куди його було доставлено літаком. Отримані травми були дуже важкими. Він переніс кількагодинну складну операцію. Тривалий час рана не хотіла загоюватись. Підживлювати організм можна було лише за допомогою крапельниць та годування через трубку. 12 березня 2014 року Василь Аксенин помер у польській лікарні внаслідок зупинки серця, виснаженого важкими травмами та перенесеними складними операціями.
15 березня 2014 року похований на Алеї слави Центрального міського кладовища у Чернівцях.
Указом Президента України №890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Аксенину Василю Степановичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, 06.2015; посмертно). Почесний громадянин міста Чернівці (27.03.2014; посмертно).
Його ім’ям названа вулиця в місті Чернівці.
Залишились дружина та двоє дорослих сина.
