"Вони хотіли нас на м'ясо відправити, а Єгор, ротний, за нас заступився. Нас хотіли на м'ясо відправити, а пацан за нас усе порішав", - такими словами боєць ЗСУ коментує ролик, на якому зображений убитий комбат, якого називають "Анатоліч". Трагедія сталася не на фронті, а в тилу, у частині, де готують мобілізованих. Тобто бойовий дух ротного Єгора настільки високий, що він готовий вирушити до в'язниці, аби не потрапити на передову.
Бахмут замість символу опору путінським оркам, символу нашого героїзму, став символом жаху. У мережі розійшлося відео з камери GoPro, яке зараз старанно прибирають з усіх українських пабліків. У пошуках свого товариша боєць вбіг в операційну і побачив, як у руці іноземного лікаря явно знаходився якийсь орган. Враховуючи, що в умовах бойових дій пересадка малоймовірна, це робота чорних трансплантологів. Але головне, що цю камеру зняли з тіла бійця окупанти, і тепер їхні пропагандисти радіють.
Командування ЗСУ та Офіс президента про Бахмут говорять неохоче. Більше смакують втрати орди, хваляться трупами окупантів, але те, що місто впало, попередньо ставши братською могилою для десятків тисяч українців - незаперечний факт. У наших ЗМІ не так багато можливостей чесно висвітлювати цю тему, але американські видання не щадять наше командування. У двох словах - некомпетентність і неготовність. Так вони оцінюють тепер битву за фортецю.
Читачів The Wall Street Journal шокувала розповідь солдатів ЗСУ про битву за місто. Солдатів відправляли на лінію фронту непідготовленими. Про це WSJ розповіли самі військові, назвавши Бахмут "пеклом на землі". Американці в коментарях упевнені: найгірше для України ще попереду. На жаль, це не рашистська пропаганда, а слова наших союзників у боротьбі з путіним.
Боєприпаси, танки, ракети й артилерія у росії не закінчуються. Солдатів теж вистачає - у той час, коли Україна кидає в бій ненавчених бійців, їхні солдати їздять у відпустки, де хваляться тим, як "ріжуть укроп". Бахмут "залишився в наших серцях", як сказав Зеленський, але який сенс, якщо ми його втратили разом із десятками тисяч захисників?
Окупанти в аналогічній ситуації не стали класти своїх солдатів, перегрупувалися й віддали Херсон, зате зберегли армію. Чому ж ми були змушені класти найкращих? Україна заплатила страшну ціну, але ми все одно програли цю битву. Якщо навіть так ми не змогли зупинити орків - то які у ЗСУ подальші плани? І чи зможемо ми виграти всю війну, яку наші союзники пропонують вести до останнього нашого солдата?
... Святотатська думка про те, що війну нам простіше було б програти в минулому березні, дедалі більше опановує уми нашого народу.
АВТОР: ДМИТРИЙ БРАСЛАВСКИЙ
Коментарі